На Львівщині розгортається гучний скандал навколо нафтогазового родовища, втрата якого може коштувати бюджету понад мільярд гривень. Завдяки дивним «правкам» у документах державні інтереси раптово відсуваються на другий план, звільняючи шлях приватній компанії, пов'язаній з одіозним ексміністром часів Януковича. Що відбувається навколо Стинавського родовища та чому цю справу вже розслідує СБУ.

Стратегічний актив під загрозою: що сталося зі Стинавським родовищем

Стинавське нафтогазове родовище на Львівщині — це об'єкт величезного державного значення. Майже три десятиліття видобуток тут здійснювала Бориславська нафтова компанія. Масштаби говорять самі за себе: до зупинення роботи промисел щодня давав близько 43 тонн нафти та 68 тисяч кубометрів газу, а український бюджет щодня отримував понад 1,5 мільйона гривень податкових надходжень.

Ситуація різко змінилася у серпні 2026 року, коли РНБО запровадила проти компанії санкції, а вже у вересні її спецдозвіл було анульовано. Здавалося б, логіка воєнного часу вимагає прозорості: відкритий аукціон, новий інвестор, збереження видобутку та наповнення казначейства. Проте замість цього довкола родовища почала розгортатися підозріла схема.

Як «зниклі» цифри у документах відкривають шлях приватній компанії

На частину ресурсів Стинавської ділянки націлилося ТОВ «Парі Нафтогаз», яке пов’язують із колишнім міністром екології та природних ресурсів часів Януковича Миколою Злочевським.

Ця фірма вже володіє ліцензією на сусіднє Семигинівське родовище. На папері їхні площі частково перетинаються, проте є ключова технічна деталь:

  • Стинавське родовище залягає на глибині 2800–3600 метрів;
  • Семигинівське — набагато глибше, на рівні 3605–4540 метрів.

Тобто йдеться про абсолютно різні геологічні горизонти. Проте у 2022 році під час переоформлення Держгеонадрами спецдозволу для «Парі Нафтогаз» із документа чомусь загадковим чином зникли будь-які обмеження щодо глибини користування надрами.

Саме ця «випадкова» відсутність застережень стала приводом для того, щоб відмовити державній «Укрнафті» у виставленні Стинавської площі на чесні відкриті торги. Замість конкуренції приватна структура отримала лазівку до мільйонних запасів стратегічної сировини. ба більше, за наявною інформацією, зараз може готуватися новий протокол Держгеонадр і ДКЗ, який заднім числом узаконить розширення меж для компанії Злочевського.

Реакція СБУ та дивне «зачищення» інформації в медіа

Очевидно, що подібні маніпуляції викликають чимало запитань до чиновників, які ухвалюють рішення не на користь воюючої держави. На ситуацію вже звернула увагу Служба безпеки України.

В СБУ вбачають у цих діях прямі ризики завдання збитків державі на суму понад один мільярд гривень. Відомство звернулося до Держгеонадр та ДКЗ із вимогою не допустити кроків, що шкодять нацбезпеці, а також ініціювало перед Міністерством економіки та довкілля створення спеціальної комісії для проведення службової перевірки.

Особливої пікантності ситуації додає інформаційний слід. Щойно історія набула розголосу, публікації про можливе рейдерське захоплення Стинавської площі почали масово зникати з інтернету. Матеріали та новини на своїх ресурсах оперативно видалили громадська організація «Стоп корупції» та низка великих Telegram-каналів. Постає закономірне запитання: хто настільки боїться розголошувати деталі цього процесу, що намагається зачистити будь-які згадки в медіапросторі?

У воюючій країні, де кожен кубометр газу та кожна гривня бюджету працюють на оборону, подібні «помилки» з документами та спроби приховати маніпуляції перетворюються на загрозу національній безпеці. Залишається сподіватися, що правоохоронні органи доведуть справу до кінця, а винні у розбазарюванні державних надр отримають належну оцінку.