У лютому 2010 року 18-річна Саджіта з індійського села Айлур безслідно зникла.
Її батьки так і не дізналися, куди поділася дочка і чи жива вона взагалі. Лише через 11 років з'ясувалося, що весь цей час утікачка жила в будинку по сусідству, пише The New Indian Express.
У лютому 2010 року 18-річна Саджіта з індійського села Айлур безслідно зникла. Її батьки так і не дізналися, куди поділася дочка і чи жива вона взагалі. Лише через 11 років з'ясувалося, що весь цей час утікачка жила в будинку по сусідству.
Дівчина завжди сиділа в кімнаті і виходила лише вдень, коли сім'я коханого була на роботі, і пізньої ночі, коли всі вже спали. План спрацював - ніхто з родичів навіть і не запідозрив, що Рахман когось у себе тримає. За словами його брата Башира, хлопець завжди був своєрідною людиною, так що батьки легко змирилися з його новою звичкою замикати кімнату.
"Іноді він поводився зовсім як психічно нездорова людина, ставав жорстоким, якщо хтось намагався потрапити в його кімнату. Він навіть брав туди їжу... Протягом дня, коли всі були на роботі, Рахман і Саджита залишали майстерню", - розповів Башир, брат Рахмана.
Більше десятиліття 28-річна Саджита прожила в кімнаті, і цього ніхто не помітив. Можливо, кохані могли б ще роками зберігати свій секрет, якби на початку року Рахман не посварився з батьками. Спалахнувши в черговий раз, він зібрав речі і поїхав в сусіднє село разом з дівчиною. Через три місяці сім'я хлопця звернулася в поліцію з проханням знайти зниклого сина. Пізніше Башир випадково натрапив на брата і простежив за ним до з'йомної квартири.
Місцевий суд дозволив Саджіті і Рахману жити разом. Однак хлопець все одно боїться, що батьки можуть перешкодити їх відносинам через релігію.