10-15 років тому інтернет-шахраї займалися розсилкою листів про африканського дядечка, який залишив вам величезний грошовий заповіт і для того, щоб його отримати, потрібно заплатити лише кілька сотень доларів податків на картку відправника. Ця схема виманювання грошей у довірливих людей працювала не лише в Україні.
Але через багато років саме українці вирішили її осучаснити і, під соусом інвестицій у криптовалюту, нібито забезпечену африканським золотом, продовжувати грабувати людей. Стартап придумав харків'янин Юрій Мочоний із друзями.
У матеріалі нижче читайте фантастичну історію сучасного розводняку, винахідники якого понесли жодного покарання.
Вересень 2017 року. На регіональному телевізійному телеканалі "7 канал" виступають нікому невідомі псевдо-підприємці Дмитро Коновал та Юрій Мочоний.
Ведучі роблять гучний анонс – ці молоді українці вигадали першу у світі криптовалюту, яка буде прив'язана до золота та їм забезпечена. Цим їхні монети вигідно відрізнятимуться від інших криптовалют, адже кожен інвестор нібито особисто зможе контролювати, яким чином зростає його статки.
Харків'янин Юрій Мочоний, якого телеведучі назвали співзасновником стартапу Sudan Gold Coin, розповідає глядачам про сутність проекту. За його словами, він із бізнес-партнерами підписав договір з китайською компанією на постачання обладнання на золотоносні ділянки в Судані. У цій африканській країні за посередництвом суданських чиновників заплановано вести видобуток золота, що забезпечує існування їх криптовалюти.
Але є нюанс, каже Мочоний. Перш ніж завод в Африці почне працювати, йому потрібно продати близько 500 000 монет по 50 центів за кожну і зібрати стартовий капітал. При цьому хитрий бізнесмен не приховує, що потенційно зібрані 250 тисяч доларів будуть витрачені на оплату маркетологів, які розкручуватимуть проект. І лише після цього видобуток золота в Судані може розпочатися.
У цей же час Юрій Мочоний з товаришами створюють сайт проекту Sudan Gold Coin і нашвидкуруч розкручують Instagram-сторінку з купленими лайками та коментарями. У соціальних мережах псевдо-бізнесмени діляться деталями своєї поїздки до Судану та переговорами з потенційними африканськими партнерами. Виглядає все трохи по-дитячому, але пафосу проекту додають фотографії на тлі урядових будівель у Хартумі та з нікому невідомими людьми.
«…Основна команда вирушила на зустріч із міністром добування корисних копалин Судану Abdelbagi Gailani Ahmed Ali. Щоправда, колишнім міністром, який на даний момент заснував свою консалтингову компанію і продовжує працювати у сфері, пов'язаній з добуванням корисних копалин, але вже як бізнесмен», – пишуть українські шахраї у жовтні 2017 року.
Історія все більше починає нагадувати «розводняк» про африканського дядечка з багатомільйонним заповітом. Адже зустрічався Мочоний начебто і з міністром, але вже з колишнім, який тепер просто бізнесмен. Саме ця людина має допомогти українцям запустити завод із видобутку золота у Судані.
Фото виїзду українців на золотоносні суданські ділянки відверто виглядають як екскурсійна поїздка звичайних туристів екзотичними місцями. Але сторінка проекту Sudan Gold Coin була активною. Один із співзасновників стартапу весь 2018 рік їздив світом від Сінгапуру до Кореї, розповідаючи про «революцію в криптоіндустрії». І ось наприкінці 2018-го соціальні мережі проекту перестали оновлюватись.
19 січня 2020 року на Facebook-сторінці Sudan Gold Coin з'явилося повідомлення, що проект зазнав краху, але його розробники продовжують шукати інвесторів та однодумців. Тобто Мочоний та компанія визнали, що обдурили інвесторів, але зупинятися на цьому не збираються.
Що ж насправді сталося? Харків'янин Юрій Мочоний разом із друзями протягом двох років розводили людей на гроші, розповідаючи казки про видобуток золота у Судані, за рахунок якого буде забезпечено криптовалюту. Довірливі інвестори на хвилі крипто-хайпу велися та купували ці монети. Достеменно невідомо, скільки саме Мочоний із товаришами могли зібрати грошей, але на поїздки екзотичними країнами їм точно вистачало.
Наразі офіційна сторінка проекту Sudan Gold Coin прикрашена повідомленням-пересторогою від швейцарської компанії, яку явно ділки також зуміли розвести. Швейцарці пишуть, що насправді «розповсюджувачі Sudan Gold Coin (SGC) не пов'язані ні з урядом Судану та його різними міністерствами, ні з органами фінансового регулювання Швейцарії, ні з Netarc AG. «…Через викриття шахрайської схеми збору та нецільового використання коштів за допомогою ICO та подальшої неетичної поведінки її промоутерів з інвесторами та партнерами, ми були змушені офіційно розірвати зв'язки та подати позов до суду на промоутерів SGC», – повідомляє компанія Netarc AG.
Чим закінчилася судова тяганина і чи закінчилася вона взагалі, дізнатися не вдалося. Але, зважаючи на все, Юрій Мочоний з товаришами не понесли покарання за шахрайську схему. Більше того, восени 2020 року ділок встиг балотуватися до Харківської обласної ради від нині забороненої «Опозиційної платформи – За життя» кума російського диктатора Путіна.
Рух “ЧЕСНО”, який займається моніторингом виборів уже багато років, повідомляє, що Мочоний у 2023 році звертався до команди “Політхабу” з проханням видалити інформацію про балотування та пропонував за це «задонатити». Він стверджував, що дані ЦВК є помилковими. Однак після перевірки його балотування було підтверджено, і такі дії Мочоного активісти розцінили як спробу підкупу.
У грудні 2023 року "золотодобувач" та поціновувач "російського світу" Юрій Мочоний зареєстрував фірму «Авіатехнологія». Сфера діяльності ТОВ дуже різноманітна – від неспеціалізованої оптової торгівлі до інжинірингу та виробництва інструментів та обладнання для вимірювання, дослідження та навігації. Компанія має статутний капітал в 1 млн. гривень, але жодної інформації про її діяльність знайти не вдалося. Ймовірно, цей мільйон може бути залишком тих грошей, які врятував Мочоний за криптовалютні монети, забезпечені примарним золотом суданським.
На перший погляд, історія «успіху» харків'янина Юрія Мочоного може здатися досить дріб'язковою і навіть комічною. Але насправді наслідувач відправників листів про заповіти африканського дядечка вкотре нагадав, що інвестувати свої гроші треба розумно. Казки про африканське золото, звичайно, можуть бути цікаві, ось тільки правди в них стільки ж, скільки і в розповідях працівників шахрайських кол-центрів.