Внаслідок комплексних заходів у Києві затримано керівника одного з Головних управлінь Міноборони, який причетний до угоди.
За даними слідства, чиновник Міноборони у грудні минулого року підписав угоду з компанією-спецекспортером на придбання оптової партії артилерійських снарядів для українських захисників. Але тоді бюджетні кошти не було переведено на рахунки спецекспортера.
Пізніше новостворене Агентство оборонних закупівель, очолюване Володимиром Пікузо, уклало вигідніший контракт на постачання цих же артснарядів із тим самим виробником.
Новий договір, на відміну від попереднього, передбачав придбання боєприпасів без посередників, безпосередньо від виробника, що суттєво скорочувало терміни постачання продукції та зменшувало її вартість.
Проте фігурант, нехтуючи контрактом Агентства оборонних закупівель, безпідставно продовжив дію попередньої угоди з підприємством-спецекспортером. Більше того, після пролонгації "старого" договору на рахунки афілійованої іноземної фірми-посередника було перераховано майже 1,5 млрд. грн. Ця сума на 30% перевищила вартість продукції за прямим договором із виробником”, – йдеться у повідомленні.
Якщо бути точним, то Пікузо законтрактував за 2 тисячі у.о., а управління боєприпасів, яке очолює Олександр Нагорський, за – 3 тисячі.
Можливо, вам ця історія видасться переможною. Але, на жаль, до перемоги там ще далеко.
Тому що головним фігурантом цієї історії є польська компанія-посередник Alfa, на яку вже було виведено купу грошей. А ключових гравців досі не покарано.
Повернемося до початку війни. Квітень 2022 року. Україна тільки оговтується від новин про звірства росіян у Бучі. Українські війська ведуть запеклі бої на Донеччині. Зброї не вистачає. Бракує амуніції. Їх усюди шукають. У цей час Міністерство оборони отримує пропозиції від польської компанії Alfa, яка раніше не була відома як постачальник зброї, і її контрактують на більш ніж 3 мільярди гривень. Більшість із цих контрактів через півтора року так і не буде виконано.
Відповідно до відповіді профільного департаменту на запит громадської антикорупційної ради Міноборони цією компанією було з початку повномасштабного вторгнення укладено 12 угод, частина яких (5) наразі заперечується у міжнародних судах. Причиною цього стала дебіторська заборгованість 1,7 мільярда.
Крім того, через цю компанію закуповувалися відповідні снаряди і компанією "Прогрес".
І в процесі вийшло, що польська компанія передумала виконувати свої контракти та розірвала угоду, але продовжила постачати “Прогресу”.
22 квітня 2022 року з "Alfa Sp z.o.o." МО уклало три договори на суму близько 3,3 мільярда гривень (майже 64,4 мільйона євро). По кожному з них польська компанія отримала 50% авансу. Йшлося про постачання кількох самохідних гаубиць “Гвоздика”, 122-мм боєприпасів до гаубиці Д-30 та 122-мм ракет до “Граду”.
Зокрема, 22 квітня підписано договір 403/1/22/136 на постачання боєприпасів калібру 122 мм із зниженим зарядом до гаубиці Д-30. За ціною 759 євро.
У листі пропозиції на міністра Резнікова та головкому Валерія Залужного компанія висловлювала готовність поставити 10 тисяч боєприпасів зі зниженим зарядом за 759 євро. І ще 10 тисяч із повним зарядом за 890 євро.
Така сама кількість товару зафіксована і першим додатком до договору. Ця ж кількість відповідає загальній сумі контракту на 16,4 млн євро. До травня 2022 року МО зробило 100% оплату за цим контрактом.
Втім, контракт так і не був виконаний повністю. Додатковою угодою до контракту від 31.12.2022 до неї внесено зміни і компанія залишила за собою обов'язок поставити лише 2048 боєприпасів зі зниженим зарядом на 1,5 млн. євро.
Але при цьому вона не повернула раніше перерахованих коштів. Мала б повернути 15 мільйонів євро.
У той же час 27 квітня Міноборони також уклало контракт із ДП “СЗТФ “Прогрес” на постачання 20 000 122 мм боєприпасів з повним зарядом. При цьому ціна за одиницю становила у перших 11 партіях (загалом 16 928 одиниць) у середньому 38 765,42 грн, тобто десь 1000 євро. А у партіях, починаючи з 12-ї, ціна за одиницю вже становить 57 997 грн. Це в 1,3 рази більше, ніж ціна перших поставок Прогресу і становить близько 1 560 євро. І це в 1,7 рази більше, ніж ціна від Alfa Sp z.o.o.
При цьому, з самого початку Alfa була досить проблемним постачальником.
Чого варта лише історія, яку описала Українська правда.
11 квітня 2022 року Міноборони укладає великий контракт на постачання 20 тисяч балістичних шоломів, 20 тисяч бронежилетів та 40 тисяч бронепліт до них. Сума угоди – 24,5 мільйона євро зі 100-відсотковою передоплатою.
Таку передоплату роблять при постачанні 2 місяці. Польська компанія терміни зірвала, але товар все ж таки доставила. Щоправда, з нюансом – 11 тисяч шоломів повернули як непридатні, а ще 5 тисяч так і залишились на складі, які не прийняті на баланс ЗСУ.
З такими порушеннями польська компанія ще й хоче грошима за цим контрактом перекритись за іншою. Теж не виконаний.
Як уже згадувалося, у Alfa є на сьогодні мінімум 5 проблемних контрактів.
1 червня 2023 року Міністерство було змушене розпочати претензійно-позовну роботу проти компанії.
У середині вересня департамент юрозабезпечення Міноборони пише доповідну на тоді ще заступника міністра Дениса Шарапова, де вказує, що в рамках проведених переговорів з компанією Alfa її керівник Петро Сапєжинський заявив, що компанія готова здійснити (через рік) поставку за 206 контрактом у повному обсязі. , якщо Міноборони відмовиться від штрафних санкцій за цим договором Крім того, він повідомив, що Alfa чекає, коли Міноборони забере зі складу у Варшаві шоломи, тому що саме МО, а не польська компанія має вести їх в Україну.
При цьому компанія має виставити Міноборони рахунок за збитки через зберігання шоломів на складі.
Тобто компанія двічі не виконала контракт і ще хоче отримати відшкодування.
До 20 вересня українська сторона – Міноборони та Мін'юст мали узгодити позицію щодо штрафних санкцій щодо компанії.
Але далі за це справа не пішла – і Україна досі не має ні боєприпасів, ні шоломів, хоча, вочевидь, могла їх взяти в інших компаній.
Як стало відомо з власних джерел, станом на 14 вересня дебіторка Alfa становила 0,9 млрд грн, Прогресу - 2,7 млрд грн. Оскільки виконання контрактів немає, то, швидше за все, міністерство просто продовжило компаніям терміни виконання, як воно часто чинить у таких випадках.
Що відомо про польську компанію Alfa?
"Alfa" була заснована як товариство з обмеженою відповідальністю ще у 2005 році. Нічого про торгівлю зброєю цією компанією невідомо.
Хіба що у 2015 році компанія згадується у ЗМІ, коли її директор Петро Сапєжинський в інтерв'ю впливовому польському виданню “Polityka” розповідає, як його компанія виграє тендери на утилізацію списаних кораблів військово-морських сил Польщі.
2021-го “Alfa” заробила 7,4 мільйона злотих (близько 1,8 мільйона євро). А ось фінансової звітності за 2022 рік, коли компанія Сапєжинського підписала контракти з МО на сотні мільйонів євро, Alfa не подала.
Натомість за перше півріччя 2023 року фірма вже 4 рази змінювала дані про себе в реєстрах, що може бути способом відтягнути подання звітності та взагалі, як кажуть польські юристи, з якими спілкувався автор, може бути маркером корупції.
Цьогорічний офіс “Alfa” розміщений хоч і в центрі Варшави, але у досить непримітному офісному приміщенні серед житлових будинків. І, звичайно ж, компанія там фізично не знаходиться.
Після попереднього дослідження вдалося встановити, що Петро Сапєжинський володіє ще однією компанією, яка, як видається, займається торгівлею зброєю та боєприпасами, але перевірити питання ліцензування проблематично через те, що Міністерство оборони припинило надавати перелік суб'єктів, які мають дозволи на торгівлю зброєю. протягом останніх двох років.
Крім того, Петро Сапєжинський пов'язаний із колишнім українським парламентарієм Сергієм Мартиняком, власником компанії Risters sp. z o.o., про який деякий час публікувалися статті у польських ЗМІ у контексті втручання нинішнього міністра спорту до прокуратури від його імені. Петро Сапєжинський зараз є ліквідатором компанії, пов'язаної з паном Мартиняком, а в минулому був членом її ради директорів.
Але значно цікавіше, чому Міноборони наполегливо підписувало контракти з компанією, яка їх не виконувала.
Як писала УП, угоди з поляками у “Прогресі” курирував та курирує заступник директора та колишній заступник міністра оборони Олександр Миронюк. Той самий, що проходить у справі про браковані турецькі бронежилети і в дивані якого знайшли мільйони гривень, які Миронюк пояснив як гроші від 86-річної ФОП.
86-річна ФОП не просто успішна бізнес-вумен, але ще пов'язана з компанією виробником снайперських гвинтівок ХАДО. Але це все, мабуть, випадковий збіг.
На посаді в Міноборони, в період 2020-2021 років, Олександр Миронюк відзначився кількома гучними скандалами, один із яких – закупівля 140 мінометів 120 мм калібру ЕМ-120 виробництва болгарської компанії "EMCO". Тоді українські виробники пропонували міномети у коридорі цін від 500 до 600 тисяч гривень за одиницю, але вибір МОУ впав саме на міномет болгарського виробника за ціною 931 тисячу гривень. Лише на закупівлі 140 мінометів держава переплатила близько 46 мільйонів гривень.
У березні 2021 року з Миронюком стався ще один гучний скандал – нардепи “Європейської Солідарності” виявили завищення цін на закупівлю 100 мм пострілів до протитанкової гармати МТ-12 “Рапіра”.
У той же час кілька місяців тому депутати сейму Польщі звернулися до Міністерства оборони країни щодо діяльності компанії “Alfa” в Україні та того, що вона не виконала своїх зобов'язань за контрактами.
Але є також питання, до українських чиновників – чи тільки обшуки від СБУ та перспектива сісти на 10 років зупинятиме їх від підписання контрактів із фірмами-прокладками? І чи зупиняться українські правоохоронці лише на чиновнику МО? Тому що, звичайно, статут компанії-спецімпортера передбачає заробіток компанії. Але біда в тому, що Україна не Кувейт і не Оман.
Нафтодоларів у нас немає. А за кожен такий контракт ми платимо життям найкращих на фронті.