Рік тому, 22 вересня 2022 року розслідуванню у справі "Роттердам+" дали друге дихання після того, як воно затихло.

Зробив це новий на той час керівник САП Олександр Клименко. А схема полягала у тому, як Ріант Ахметов одним махом заробив на українцях 39 мільярдів гривень. Хоча справа вже була готова до подання до суду, але нікому не вистачало сміливості це зробити. До того ж, прокурори робили все, щоби справу потопити.

Засідання суду у справі Роттердам+

Після рішення Клименка про відміну незаконного закриття цієї справи відновила слідство і запустила низку інших важливих рішень:

  • змінено прокурорів, які зливали справу;
  • змінено підозри фігурантам;
  • підготовлено обвинувальний акт;
  • завершено слідство та відкрито бік захисту матеріалів для ознайомлення.

І ось, через рік після "воскресіння" справи ВАКС заарештував майно трьох менеджерів Ріната Ахметова, які носять статус підозрюваних у завданні збитків на 39 млрд грн у справі. Найцікавіше тут те, що єдиними постраждалими тут виявилися підприємства іншого олігарха – Ігоря Коломойського.

Ігор Коломойський

Суд наклав арешт на майно екс-голови Національної комісії з регулювання електроенергетики Вовка, який ховається вже 6 років за кордоном, а саме квартиру загальною площею 41,3 кв. м. у Києві та будівля загальною площею 243,2 кв. м у Васильківському районі Київської області. Також судді заарештували квартиру загальною площею 81,9 кв. м. у Києві та квартиру загальною площею 72,4 кв. м. в окупованому Донецьку колишнього гендиректора «ДТЕК Мережі» Івана Гелюха.

Крім того, суд заарештував квартиру загальною площею 97,4 кв. м. у Києві, будинок загальною площею 219,6 кв. та 2 земельні ділянки колишнього гендиректора "ДТЕК Східенерго" Бориса Лісного.

У той же час суд відмовився заарештувати майнові права цивільних відповідачів у вигляді права вимоги до державних підприємств на суму понад 7, 7 млрд. грн.

Зазначимо, що НАБУ розслідує справу Роттердам+ із березня 2017 року.