Киянка Олена Герасимова потрапила з важкою формою коронавірусу в Олександрівську лікарню. Її хвороба тривала близько місяця, з яких два тижні вона перебувала під наглядом лікарів.
Герасимова вела хронологію своєї хвороби на сторінці в Facebook та детально описувала, як і чим лікували пацієнтів з COVID-19, як із хворими поводився медичний персонал та чому катастрофічно не вистачало кисню для всіх.
23 серпня
Після тижня безрезультатною антибіотикотерапії довелося госпіталізуватися. ПЛР зробили. Через 5 годин результат - коронавірус.
24 серпня
Медсестра сортувального відділення в комбінезоні прочиняє двері до палати та зі словами "це ваш антибіотик" жбурляє таблетку на ліжко і швидко закриває двері. Потім знову відкриває: "А це жарознижувальне", - кидає другу таблетку і швидко закриває двері. (Тікає)...
Перший день роботи 1-й урології, яка перепрофільована під COVID. Увечері відділення сидить без їжі. Забули.
Черговий лікар: "Я взагалі уролог. Всі питання до інфекціоніста, він зараз прийде" (звичайно, його не було)... Інфекціоніста другий день немає. Чоловіки погрожують йти на Банкову. Наші знімки за добу ніхто не дивився (хто б у цьому сумнівався)...
На 20 хворих у відділенні трилітровий чайник. За 150 грамів пійла на ніс. З огляду на, що у більшості рідні теж хворіють, то питної води ніде взяти. Попри те, що на 2-3 кімнати окремий санвузол, там відсутня гаряча вода.
25 серпня
13 годин дня. У мене вже 38. Вранці нам:
- Не міряли кисень і тиск;
- Не приносили таблетки на день;
- Не робили укол гепарину.
16:00. Був обхід. Правобічна пневмонія. Температура 38,6. Перевели в інфекційне. Навіть прикріпили лікаря. Температура після жарознижувальної крапельниці 39,4. Трохи подихали киснем.
21:00. Температура трохи спала. Палати обладнані киснем. Є чайник і гаряча вода. Палата-бокс на двох. Виходити в коридор не можна. З мінусів - відсутній холодильник. Але є тривожна кнопка. В цілому - різниця космічна.
Сьогодні дали дві котлети - на обід і на вечерю.
26 серпня
2-е інфекційне відділення. Сатурація на нижній межі допустимого, тому періодично прикладати до маски з киснем, як п'яниця до пляшки. Призначили ще одну крапельницю з антибіотиком та вкололи дексаметазон. Сьогодні десятий день хвороби. Вважається, що ці дні будуть кризовими. Зі смішного - моя сусідка по палаті, яка лежить з двосторонньою "ковідною" пневмонією, не вірить в COVID-19.
30 серпня
14 день хвороби, 7 день в лікарні. Вірус потроху відступає. Температура другий день не підіймається вище 37. Страшна слабкість і нічний піт. 2-3 футболки за ніч - звичайна норма. Пробую дихальну гімнастику - поки нічого суттєвого не виходить. Але вже частіше можу вдихнути на повні груди. Велику частину часу (крім ночі) на кисні. За тиждень в лікарні стан істотно покращився. Всі крапельниці з антибіотиками поки при мені.
1 вересня
Прийшов другий рентген - запалення таки двостороннє. Хоча об'єктивно хрипів прослуховується менше. Зменшили кількість ін'єкцій дексаметазону.
4 вересня
Ще вчора вранці все було ок. Але вже до вечора мені прострелило всю ліву половину тулуба від голови до попереку. Біль був таким, що вдихнути-видихнути було неможливо. Повне враження поламаних ребер ...
Вранці прийшов вчорашній тест ПЛР. Він досі був позитивним. На додаток на рентгені виявився плеврит і скупчення рідини в правій легені.
Але залишатися хоча б ще на один день було б самогубством. Тому я підписала всі свої зобов'язання і з випискою і набором рекомендацій ввечері опинилася вдома.
Далі знову до сімейного - зробити ПЛР і через 10 днів контрольний рентген. На цьому моє перебування в лікарні закінчилося, чого не скажеш про ковід. Попереду завершення лікування і відновлення.
9 вересня
Сьогодні на кисневих апаратах знаходиться менш як 25% госпіталізованих. І це не тому, що всі інші не мають потреби в кисні. Це тому, що для всіх інших його немає.
Як людина, яка майже 2 тижні перебував у лікарні, хочу пояснити, що все, кого госпіталізують з ковідом, мають запалення легенів (в основному двостороннє). У мене була полі сегментарна пневмонія. Це означає, що в легенях не єдиний осередок запалення, а множинні точки або області.
Тому всі пацієнти повинні мати доступ до кисню. Вони самі регулюють час носіння маски - або це періодично протягом доби, або маска повинна бути на обличчі постійно, включаючи нічний сон.